Авторизація

HomeНевидумані історії

Невидумані історії

Прикладом по спині – і рід згадав

( 1 Vote )

…Останніми з Новаків від’їжджали у Херсонську область чи то родичі, чи то однофамільці – Сергій і Луця Симчуки. Пам’ятаю, як плакала моя мама, наче вони зібралися в єгипетську алію. Разом із ними виїжджали із села Микола Сергійович Семчук з дружино, як її було звати – чи Дуня, чи Удоська, – не пам’ятаю.

 

Гілочка мімози

( 5 Votes )

Ранок 8 березня. Задзвенів будильник, і навіть не встиг почати свою пісню, як замовк під натиском пальця. Андрій швиденько, майже в сутінках, одягся і, тихенько прикривши вхідні двері, щоб не розбудити дружину і доньку, подався на базар. На вулиці світало, але погода була зовсім не весняною. Холодний вітер так і норовив забратися під куртку. Піднявши комір і опустивши нижче голову, він підійшов до квіткового ряду. Ще декілька днів тому Андрій вирішив, що ніяких троянд купувати не буде – лише весняні квіти… Свято ж весни!

 

Індичка упіймала … яструба

( 4 Votes )

На території Антонівської сільської ради є невелике поселення. Воно називається Будіща. Сьогодні це – цивілізоване сучасне село із новими ошатними будинками, комунікаціями, селянськими дворами, живністю.

У господі Михайла Федоровича і Марії Василівни Тарасюків – велике господарство. Дружина Марія Василівна закохана у птицю. Тут і кури, і качки, і різні бройлери та індики. Розповідає Михайло Тарасюк:

 

І падала зірка велика…

( 1 Vote )

У нас на привокзальній площі стоїть невеличка церква. Років тридцять тому в ній служив один священик. Його пам’ятають і понині. Не тому, що похоронений біля храму, а за те, що залишив теплий спомин у душі кожного, з ким спілкувався, кожному вказав правильний шлях у житті. І понині на його могилі живі квіти. Заходжу туди, на могилу отця Олексія, і я, коли приїжджаю у рідне селище нашого району.

 

Обурена й щаслива

( 4 Votes )

Вчора вона вперше зняла з голови хустину. Раніше мала гарне чорне, як смола, волосся. Сплітала його у дві коси. І вже була замужем, а її Андрій, як у молодості, просив вечором то розпустити їх, то допомагав помити, а то заплести «два прачі». І спадали її коси через усю спину майже до ніг. Волосся було її гордістю. Всі хлопці і чоловіки закидали Андрію компліменти, що у нього така розкішна дружина і має такі гарні коси.

 

Сторінка 5 з 10

На даний момент 180 гостей на сайті