Авторизація

Житіє наше...

За мужем – в Магадан

( 2 Votes )

Знайомтесь: Ольга Опанасівна Кукла, жителька села Городець Володимирецького району. Хранителька українського і польського пісенного фольклору, пісень комсомольських і пісень січових стрільців. 23 березня 2014 року тітка Опанасєйка (так її люб’язно називають у селі) відзначила своє славне 85-тиріччя у колі друзів, дітей, внуків і правнуків. Як сусідських, так і своїх. Бо бабця Опанасєйка всім бабцям бабуся: вона вулицею повз дитяти не пройде, щоб цукерочка чи пряничка не дати. Її люблять усі за веселу вдачу. Вона, здається, ніколи не сердиться. Та доля їй всілякі випробування на життєвому шляху ставила…

 

Жива «передачка» з Одещини…

( 2 Votes )

Життя крутиться-вертиться, і часто трапляється так, що у такому вихорі людина не завжди може бути певна у своїй наступній миті та чим та мить обернеться…

Для героїні оповіді все склалось якнайкраще, однак із самого народження доля послала їй випробування.

 

Прописка «Крим»

( 2 Votes )

Приїхала до мене кума. Її двоюрідна сестра Люда родом із Великих Цепцевич, а нині живе у курортному місті в Криму. Живе там давно. Отаборилася досить добре. А попала туди так.

 

Олі донецькі

( 2 Votes )

Осінь. На столичних курсах я, волинянка, живу в одній кімнаті з двома Олями – донецькою і маріупольською. Молодші від мене на ціле десятиліття, дівчата вчаться на кінодраматургів, відповідно, шукають цікаві сюжети для своїх майбутніх сценаріїв.

 

В лапах у зеленого змія

( 1 Vote )

Довгий сухоребрий Микола вже два тижні як «пішов у запій». Та що там два тижні? Ото, буває, «підзав’яже» з п’янством, побореться із ним, проклятим, день-другий. Та  врешті-решт п’янство перемагає. Але Микола ніколи не визнавав поразки у нерівній боротьбі. Це для нього – невидимий повсякденний фронт, нга якому він завше у ролі полоненого в лапах «зеленого змія».

 

Сторінка 4 з 10

На даний момент 113 гостей на сайті