Авторизація

Житіє наше...

Жіноча логіка

( 1 Vote )

Водка белая, но красит нос и чернит репутацию.

Антон Чехов

Іду незадовго до Нового року пізно увечері на побачення до своєї тепер уже дружини. Аж коло під’їзду на асфальті помічаю темний силует, неначе велика собака вовтузиться. Підходжу ближче – лежить на землі жінка; ледь розібрав: «Допоможіть!»

 

"Бракована" жінка

( 1 Vote )

Все почалося з того, що потрібно було написати про одну славну заслужену жінку. І не до якогось свята, а так просто, про її життя і трудову діяльність. Треба, гой, треба. Ми з нею по телефону домовилися про місце зустрічі, і я вже малювала її позитивний образ в побуті, на роботі, дома. Малювала собі героїню.

Адже вона і в селі на висоті, і в районі в пошані. Тим паче, що ця жінка нещодавно гідно одержав нагороду.

 

Бурштинове щастя

( 7 Votes )

– Встаю я рано-вранці, коли ще діти сплять. Піднімаю чоловіка, беру “снаряженіє” - лопату, відро, триногу, ліхтаря, пляшку горілки та “тормозок”. Читаю молитву «Святий Наум, забери у врагів глаза і ум». О четвертій ранку виходимо з хати і велосипедами добираємося на “клондайк”.

Тут вже я не командую. Муж сам вибирає, де копати. Я відкорковую пляшку, наливаю йому сто грам – і починаємо. На 6:00 я маю бути дома. Треба видоїти корову і відправити дітей у школу.

 

Білий раб з України

( 1 Vote )

Яким невичерпним життєвим оптимізмом багатий наш народ! Його луплять як сивого мерина, запрягають у ярма на чи не півтисячолітні гони – а він сміється крізь стогін і живе. Його обманюють, обдурюють, обшахровують, як циган дурня на базарі, – а він сміється і, байдуже махаючи рукою, каже: “Дарма! Тепер вже знатиму. Зате якої пісні я навчився на Кацапщині!..”

 

Обыкновенное предательство

( 3 Votes )


Степан знав, що п’яніє, але спинитися не міг. Сьогодні він отримав зарплату, і порушити традицію не хотів – в „день ганчірника” вони з друзями пропивали добру третину заробленого. А тут ще й брат колеги, „прапор”, на побивку додому приїхав; як же було не випити з хлопцями?

Словом, прикінчували вже третю пляшку, і Степан відчував, що оковита добряче „бере”. Та щедра козацька душа вимагала продовження. Тим більше, завтра з Іринкою йде в РАГС подавати заяву на одруження. Останні дні холостякування. Гей, веселися, козацька душа!

 

Сторінка 9 з 10

На даний момент 175 гостей на сайті