Із редакційної пошти

Підтримай свою армію сьогодні, аби не годувати чужу завтра

( 0 Votes )

Війна увірвалася в наше життя немов цунамі, вихор, шторм, землетрус. Увірвалась і перекроїла все: плани на літо і майбутнє, родинні і дружні зв’язки, спокій та впевненість у завтрашньому дні. Діти залишилися без батька, дружина без чоловіка, мати – без сина. Війна покликала усіх.

 

Рафалівська Ванга чи лісова Мавка?

( 1 Vote )

Стаття у «Володимирецькому віснику» «Хто вкрав у рафалівчан знаменитого дуба?» у номері 50 від 18 грудня 2014 року нагадує рафалівчанам героїню з драми-казки Лесі Українки» «Лісова пісня» лісову Мавку, бо тільки вона жила в лісі і вміла розмовляти із деревами, бачила їхні сльози, чула їхні крики. Авторка статті Тетяна Савенко, здається, живе не в лісі, а в цивілізованому селищі, то як же вона може бачити сльози дуба і чути його крик?

 

Землячки - володимирчанки із Швейцарії допомагають Україні (+фото)

( 1 Vote )

«Доброго дня, редакція "Володимирецького вісника"! Пишуть вам (із Швейцарії) землячки Леся Сюттер-Вознюк та Оксана Спрінґ-Вознюк (колишні володимирчанки). Інформуємо вас про діяльність нашого осередку "Базельська гілка українців у Швейцарії". Хоч і далеко від України, ми не залишаємося осторонь біди на нашій Батьківщині.

 

Олександр Гудзь. Лікар від Бога

( 5 Votes )

Замітають сніги дороги. Зима повноправно вступила у свої права. А я радію, як мала дитина, і цьому снігу, і цьому морозу. Все це від Бога.

А ще – я жива! Я можу бачити своїх рідних четверо синів і доньку. Я маю можливість спілкуватися з чоловіком, виходити з дому і походити по  господарству. Погладити коника. Постояти біля корівок, поки чоловік чи син їх порає.

 

Болить душа у городчан

( 3 Votes )

Стаття «Городець бунтує», яка була опублікована в минулому номері Володимирецького вісника обурює неправдивістю інформації вказаній в ній.

 Після попереднього керівника дійсно були передані борги в сумі трохи більше 1 мільйона гривень, а не 3 мільйони, а відносно сіна – так, люди відгукнулись в рахунок майбутньої оплати, але деякі ще і до цього часу не отримали її. Щодо поголів’я худоби, то якраз при пану Соньку воно нарощувалося значно менше, ніж при попередньому керівнику.

 

Сторінка 6 з 8

На даний момент 333 гостей і 1 користувач на сайті